CrossLingua’2012 < 25 — 30. 09.12 < Ukraine, Crimea, Parthenit

ПРИКЛАДНА ЛІНГВІСТИКА: ВІД ПІЗНАННЯ ТА ЗНАННЯ ДО ДІЇ

Ніна Михайлівна Філіппова

кандидат філологічних наук, професор

Кафедра прикладної лінгвістики

Національний університет кораблебудування ім. адм. Макарова

Миколаїв, Україна

E-mail: filini@mksat.net

 


Когнітивні науки вивчають структуру суб’єктивного досвіду людини в емпіричній формі; тобто важливе значення надається моделюванню, експерименту, перевірці методів і технологій того, як управляти своїм мисленням. Серед прикладних аспектів когнітивної лінгвістики (оптимізацію словарних дефініцій) можна виділити, наприклад, лексикографію когнітивного спрямування, піар технології, методику викладання мов, переклад, мовну політику, лінгвістичну експертизу,тощо. Особливого значення набувають прикладні аспекти когнітивного аналізу в зв’язку з проблемами міжкультурної комунікації в глобальному суспільстві або формуванням нових систем соціальних цінностей і пріоритетів внаслідок політичних або економічних змін (критичне переосмислення попередньої системи політичних, соціальних, моральних цінностей суспільства та формування нових пріоритетів). Навіть існує точка зору, що сьогодні більшість когнітивних лінгвістів займаються лише прикладними когнітивними дослідженнями (B.Peeters).

З іншого боку, прикладна лінгвістика, як напрям мовознавства і як спеціальність, яка набуває великої популярності, виражає тенденції сьогодення: специфікацію та синтетизм (Н.Бардіна), тобто наближення до потреб суспільства, орієнтація на конкретні аспекти життєдіяльності людини та вирішення завдань в межах даної проблемної ситуації, а не в межах даної конкретної науки.

Тому виділення когнітивної складової в дисциплінах лінгвістичного циклу при підготовці фахівця з прикладної лінгвістики, ми вважаємо одним з пріоритетів сучасної прикладної лінгвістики.

Так, наприклад, курс «Основи термінознавства» передбачає вивчення когнітивних засад створення терміносистем, оскільки відомо, що вже з середини 70-х років ХХ століття для вивчення процесів термінотворення та організації терміносистем почали використовувати принципи когнітивної лінгвістики. Це пояснюється тим фактом, що мова - це когнітивна діяльність, яка базується на таких здібностях людини, як сприйняття та категоризація, мові відводять ключову роль у пізнанні та категоризації навколишньої дійсності. Переважну частину лінгвістичного фонду складає фахова лексика; науково-технічна термінологія дозволяє регулювати бурхливий розвиток усіх галузей науки й техніки, оскільки науково-технічна революція вносить зміни в лінгвістичну модель світу. Когнітивний підхід до опису, аналізу, плануванню терміносистем дозволяє вдосконалити систему передавання та обробки наукової та науково-технічної інформації.