CrossLingua’2013 < 11 — 15.05.13 < Ukraine, Crimea, Parthenit
ЮРИДИЧНИЙ ПЕРЕКЛАД ЯК ВИД ЮРИДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЕКСПЕРТНОГО ТИПУ
У доповіді висвітлено інституційно-процедурний характер перекладу у галузі права, який з огляду на його правові функції розглядається як невід’ємна складова сучасної юридичної діяльності. Окрім цього, на прикладі перекладної комбінації «правова система та культура ФРН – правова система та культура України» показано, що у юридичному перекладі культурна специфічність перекладуваних змістів домінує над їхньою інтернаціональною складовою. З огляду на це запропоновано нові комбіновані способи відтворення культуроспецифічної інформації у галузі права, засновані на мовно-правовому підході до одиниць юридичного перекладу (кодифікованої та некодифікованої юридичної лексики, різних функціональних жанрів юридичних текстів тощо).
Юридичний переклад визначаємо як мовно-юридичну процедуру відтворення правового змісту юридичного тексту вихідної культуроспецифічної правової системи засобами фахової мови правової системи-реципієнта задля збереження відповідних юридичних функцій та/або екстеріоризації інших прагматичних функцій тексту перекладу, що діють на час виконання перекладу у правовій системі-реципієнті.
У доповіді розглянуто нормативні юридичні тексти(юридичні текстоакти) – тексти перформативного характеру (законодавчого, судового, адміністративно-ділового жанрів), які є офіційними юридичними документами ФРН та України. Текстоактом у юридичному перекладі називаємо єдність перекладуваного юридичного тексту і відповідного юридичного акту, який цей текст виражає (напр., встановлення юридичного факту, волевиявлення фізичної чи юридичної особи, акт законодавства, акт судочинства тощо).
У дослідженні виходимо з того, що правовою функцією наділені не лише власне нормативно-правові акти (що фіксують правові норми і правовідносини), але й документи, що набувають правової функції на деякий час (напр., як доказ у суді може бути залучений будь-який документ – технічна експертиза, заява свідка у довільній формі, медична довідка тощо).
У юридичному перекладі певного нормативного тексту перекладач мусить враховувати два основні фактори:
1) його юридичне призначення у цільовій системі права;
2) правила юридичного перекладу відповідного виду нормативного тексту.
У юридичному перекладі важливими є не лише точність відтворення правової інформації, але й адекватне відтворення прагматики відповідних текстів у правовій системі-реципієнті за допомогою експлікативних комбінованих способів. Від цього залежить, чи буде справедливим рішення суду або адміністративного органу, що спирається на відповідні документи.
Оскільки у зіставленні з іншими видами науково-технічного перекладу юридичний переклад має окрему юридично-процедурну та лінгвокультурну специфіку, він розглядається як новий вид професійної перекладацької діяльності експертного типу й, відповідно, спеціаліст з юридичного перекладу (юридичний перекладач) – як медіатор із функціями коментатора міжкультурного правового дискурсу.